Вже вечір запалив
нам ліхтарі,
І темним птахом
закружляв над містом.
Від подиху його в
очах імлисто,
І порятунок
тільки там – вгорі…
О, незбагненність
прагнення душі
Прогулянок
небесними шляхами…
Що ти шукаєш? Сни
чи міражі?
Чи, може, першу
сходинку до храму
З якого вийшла?
Мандри поміж хмар
Без впевненості
напрямку до цілі…
І знову гасне у
своїм безсиллі
Ранкової зорі
блідий ліхтар…
17.02.2000.
Немає коментарів:
Дописати коментар